Відповідь на одну статтю

На одному з місцевих ресурсів побачив отаку статтю, не міг стриматися від того, щоб не написати авторці відповідь:

З великим подивом прочитав цей допис. Оскільки періодично читаю Ваш ресурс, то не сумніваюся в тому, що цю статтю написано від щирого бажання знайти вихід з тієї ситуації, що склалася. Мені це бажання цілком зрозуміле, але, шановна пані автор, як на мене, то Ви припустилися деяких помилок навіть з точки зору формальної логіки.

Виходячи з постулату про те, що ДЕЯКІ українці теж причетні до організації та виконання злочинних наказів, йшли служити у НКВС або й у той же колгосп і навіть їли дітей (і не завжди своїх), то тепер каятися за Голодомор мають ВСІ українці, чиї бабусі та дідусі зуміли якось вижити у ті часи.

Бо ми ж знаємо за рахунок чого вони вижили (див. вище), чи не так?

Товариш Сталін був би вельми задоволений такою логікою, чесно. Він так і розмірковував  – попав у полон (неважливо як, чи то сам здався, чи то був непритомний від поранення, або ще за якихось обставин, котрих в умовах бойових дій безліч) -- значить, зрадник і вся родина теж «сім’я ворога народу» з відповідними наслідками.

Ось і у Вас виходить по-простому, по-сталінськи: вижив під час Голодомору – значить, дітей їв або в НКВС служив, і тепер нащадки хай каються аж до четвертого чи якого там коліна.

Так, ДЕЯКІ українці служили у НКВС. У кожному суспільстві і за кожного часу є певний відсоток моральних покидьків. Вони і зараз є, повірте, починаючи від банальної «гопоти» району ХТЗ і закінчуючи добре вдягненими «рейдерами», яких більшість  іноді бачить по ТБ, а дехто, на своє нещастя, і значно ближче. І зараз, якщо влада дасть їм змогу, вони прийдуть і заберуть все, аж до останньої гривни, комп’ютера чи одежини.  «И если есть те, кто приходит к тебе, найдутся и те, кто придёт за тобой» -- цього теж ще ніхто не відміняв.

Так от, якщо так трапиться, то хто винуватий більше: влада, яка дала волю гопоті, гопота, яка штиками перекопувала земляну підлогу у хаті, щоб знайти закопану скляночку з зерном, чи той нещасний селянин, до якого вранці прийшла «усим колгоспом» така гопота?

Так, ДЕЯКІ українці йшли служити до колгоспу, мали якусь вигоду, йшли працювати у ті ж санітарні загони, а ДЕЯКІ навіть їли один одного. Ми знаємо, що таке було, але ми не знаємо і вже ніколи не взнаємо, як часто, який відсоток і таке інше. Окрім цього, я не в змозі звинувачувати нікого  із цієї категорії людей, тому що герої – це виняток, а більшість людей – вони зовсім не герої. Ні Ви, ні я, ні будь-хто не скаже напевне, як він себе повів би, якщо нелюдська влада поставила б його у такі нелюдські умови.

Але БІЛЬШІСТЬ тих, хто так чи інакше постраждав від голоду, НЕ служили в НКВС, НЕ отримували якоїсь вигоди від смерті сусідів, і НЕ їли ані своїх, а ні чужих дітей. Українці як загал, українці як нація стали жертвами нелюдської влади, що навмисне створила нелюдські умови буття, і їм як нації не має за що каятися.

 Так, звісно є й такі індивіди, кому би каяття не завадило, -- так то не мені судити, що їм робити, то справа їх совісті і душі, якщо вони її мають.

А що робити зараз – це тема вже для іншого допису, напишу іншого разу, якщо комусь буде цікаво.